kolibriІнь Янь

І серце ніби на стоп
Димом розліталися пусті слова в повітрі
Казав собі так раз сто
Що ми рафзом до кінця, та все закінчилося в квітні

Перебираю із товпи твої очі
Я видихаю густий дим кожної ночі
Ти, як мої ліки і яд
Ти для мене крики і тиша - інь янь

Дим на тій самій зупинці
Де колись тебе проводжав до дому
Тепер у двох по одинці
Шукаємо схожі очі навколо

Тремтять руки від холоду
У середині ще гріє надія
Боляче сумно і соромно
Але вітер знову мені навіє

Що тебе для мене нема
Замість сонця світить луна
І кожен день ніби війна
Про тебе нагадує весна